Вшануймо Героя України та радіоаматора!

Старший лейтенант ЗСУ, заступник командира 34 батальйону з бойової роботи 57-ї окремої мотопіхотної бригади військової частини А4395, Заєць Антон Павлович. Для нас він був дорогим другом і колегою Антоном, UT3UJP. 

Його розумні та вправні руки створили сотні приладів RigExpert. Антон скрупульозно ставився до роботи. Не міг підвести майбутніх власників, що так само, як він, захоплені аматорським радіо.

Ворожий снайпер обірвав його життя у 33 роки. 

З початку російсько-української війни 2014 року він стояв на захисті України. Боронив Донеччину в складі 57-ї бригади 17 батальйону. Пройшов шлях від командира взводу до очільника роти. Приймав участь у численних боях. В 2015 р. спланував, і разом з побратимами відбили надважливу висоту в районі Зайцевого. За цей бій згодом отримав нагороду «орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню».

Взагалі мав нагороди: « Гідність та честь» , « За військову службу України», «Срібний хрест» , «орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню» , «Знак пошани», «Честь, Слава, Держава» , «За волонтерську діяльність» , «Ветеран військової служби» , «За оборони Зайцевого» , «За зразкову службу», «Ветеран війни», «Учасник АТО» .

Саме рота «Чехова», як звали його побратими, залишилася прикривати позиції підрозділу під час ротації. Антон тримав там дисципліну  і запроваджував усі ноу- хау, наприклад, використовував безпілотники.

З початку повномасштабного вторгнення росіян 24. 02.2022 р. знову став на захист України у складі 57 бригади . Захищав Луганщину. Брав участь у тяжких боях за Сєверодонецьк, Лисичанськ. Згодом знищували ворога на Херсонському напрямку. Приймав участь у дуже важких боях в районах «Сухого ставка», «Давидового броду» , де врешті  вичавили окупантів за річку Дніпро. Далі почалися важкі бої за місто – фортецю Бахмут. Тут і обірвалось життя молодого офіцера.

Воїн, який у 33 роки став заступником командира батальйону та зумів заслужити повагу  побратимів. Дбав за своїх, прагнув зберегти життя кожного бійця. Антон віддав душу й тіло за кожного українця.

Його називали «Командир з чудовою усмішкою, справжній лідер та Воїн. Спокійний, впевнений, надійний… За ним хотілось йти, не було страху».

У нього залишились дружина і маленька донечка, та батьки, які виховали чудову людину. 

Поховали Антона Павловича Зайця поруч із побратимом, який закрив його собою у 2015 р. , на Лук’янівському військовому кладовищі у Києві.

Завжди на передовій, завжди, не озираючись, ішов сам і вів інших до свободи і незалежності, по справедливість для для кожного з нас. Заради наших життів.

Вічна Слава Герою України !

Друзі, віддамо ж належне Антону. Будь ласка, підтримайте родину і друзів Антона, підписавши петицію “Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України) Старшому лейтенанту, заступнику командира 34 батальйону з бойової роботи 57 ОМПБР в. ч. А 4395- Зайцю Антону Павловичу”.

Нехай пам’ять про Воїна лишиться у віках!